збаламучений

збаламучений
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збаламутити.
2) у знач. прикм. Неврівноважений, легковажний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "збаламучений" в других словарях:

  • збаламучений — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • каламутний — (про воду й іншу рідину не прозорий, не чистий), мутний, баламутний; сколочений, збаламучений (який утратив прозорість) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»